Сама лише присутність Народного артиста України, актора Євгена Нищука говорить про рівень заходу та його значимість для становлення та розвитку культури. На першому міжнародному фестивалі «КіноДок» Євген буде його ведучим-модератором та одним із головних облич. Нам приємно бачити в своїх рядах такого знаного та професійного майстра. Свої очікування щодо Фестивалю має і Нищук , про які він нам і розповів.
Коли щось починається, дуже важливо, щоб воно мало правдиве органічне коріння. «КіноДок» організовується зовсім не випадково, тому що ми всі знаємо і відчуваємо, особливо люди мистецтва, в якому світі нині живемо. У нас на вулицях на сході України розриваються гармати та чутні постріли. На наших очах туди їдуть десятки, сотні, тисячі молодих українських хлопців, і де-які з них згодом віддають своє життя. І це в 21 сторіччі, в одній з центральних країн Європи! Вони гинуть за цілісність своєї держави, за її свободу та гідність. Очевидно, що ці речі потрібні закарбовуватися в форматі документального доказу, в форматі кінохудожнього відтворення. Бо, на жаль, людська пам’ять має властивість щось стирати. Саме зараз цей гарячий період ми потрібні «зловити» завдяки кіномитцям, завдяки мисленню кінодокументалістів, їх оку зберегти весь цей героїзм та правдивий, нероблений патріотизм. Не виписаний політиками, а саме той, що народжується в полі. На фестивалі, в цьому я впевнений, ми відчуємо потребу суспільства в тому, що такі фільми зараз на часі і їх можна дивитися. Бо на них треба виховувати майбутні покоління. Власне, ця похідна правдивості зробить успішним фестиваль навіть за певних організаційних моментів, якщо не буде належного фінансування, чи ще чогось. Ця проста істина, що це зараз на часі, що це зараз потрібно, зробить цей фестиваль з року в рік традиційним.
– Ви відчуваєте, що через події в зоні АТО саме зараз пішло піднесення документального і авторського кіно в Україні?
Очевидно, що і митець, і кінематографіст, і літератор є особливо чутливими людьми до подій що відбуваються. Бо це загострене почуття справедливості, це гаряче серце від побаченого, збентеженість та подив від дій хлопців, які ризикують своїм життям. Для цього і є кінематографісти, щоб побачити і зловити цей «градус», донести його до глядача в Україні та світі. Нам ще треба зробити так, щоб кращі фільми фестивалю побачив весь світ. Бо в Європі переважно не розуміють, що в Україні відбувається широкомасштабна війна, з одного боку протистояння якої одна з найбільших армій світу. Маю на увазі російську, бо вже немає ні в кого сумнівів, що саме Росія проводить бойові дії на території України. Тому, звичайно, ще в такий спосіб ми маємо показати правду світу, звернути увагу на себе.
– «КіноДок» є фестивалем міжнародним, вже зараз до оргкомітету надійшло кілька дуже цікавих фільмів з-за кордону, які мають всі підстави сподобатись журі та глядачам. Тим не менш, переважна більшість робіт стосується війни у зоні АТО. Чи не зменшить це різнобарв’я фестивального «меню» та зацікавленість широкого загалу глядачів?
Звичайно, журі має оцінювати як тему, так і професійний підхід з професійним відображенням тієї чи іншої теми. Як приклад, французький кіноматографіст Еммануель Графф зняв фільм про героя Небесної сотні Олександра Храпаченка. Це документальний фільм, француз зняв його дуже професійно і правдиво. Тут не має бути у журі преференції, зняв кіно українець чи француз. Це буде гарна школа всім нам, бо тема подана дуже цікаво і неординарно. Разом з тим, я проти преференцій іноземцям над українцями. Все має бути гідно оцінено, журі мабуть передбачить різні окремі номінації. Хтось буде кращий у темі, хтось у сценарії чи операторському підході. Це є процес, який в майбутньому провокує тему до певної досконалості.
– Щороку фестиваль мандруватиме, змінюючи місце проведення. Але перший, що дуже символічно, відбудеться в древньому Чернігові. Розділяєте цей вибір?
Це північ країни, місто і область дуже близька до кордону з північним сусідом. Дуже важливо, щоб чернігівчани були присутні на фестивалі, щоб і до них дійшла певна правда. Не секрет, що російські пропаганда і телебачення дещо обмежують можливості показу правдивого та справжнього. Дуже залежатимуть подальші фестивалі, наскільки вдало пройде перший у Чернігові і наскільки широкий буде про нього розголос. Тому я прошу людей Чернігова, які є дуже гостинними та добрими, на їхню мудрість і увагу до фестивалю. Що вони прийдуть на його майданчики показів та гідно оцінять справжнє кіно.
